Вірші: Олександр Закшевський
Музика: Марат Загидуллін

1.
Нас помотало по світу,
І по життю покидало.
Важко бувало злетіти,
Та кожен день надихало...

Нас жити, як вміємо,
Щоб мрії вогонь не згас.
А раптом щось закінчено,
Якір підняти вже час.

Брідж:
Хай осудять нас - ці судді,
Як з тобою ми, просто люди,
Тож не будемо про це ми думати.

Приспів:
Так буває, все життям це просто називається,
Так буває, не здавайся і усе владнається.
Так буває, ми не боги, кожен помиляється,
Пам'ятай, хто не падав, той не піднімається.

2.
На одні й ті самі граблі,
Що залишені собою.
Ми стаємо з розумінням,
Щось недобре з головою.

Кожна будь-яка невдача,
Це ін'єкція життя.
А було б воно інакше,
Віднайшли б ми своє «Я»?