Вірші: Олександр Закшевський
Музика: Марат Загидуллін

1.
Так багато літ, озирнись назад,
Хай позаздрять нам, як зуміли ми.
Хтось саджає дерево, у нас - свій сад,
Взимку він цвіте, як під зливами.

Люди розстаються, стрічаються,
Та себе на марне розмінюють.
Кажуть, у житті все кінчається,
Ми з тобою приклад покажемо інший їм.

Приспів:
Так багато літ,
Минуло, як щасливі ми.
Я загубив їм лік,
Роки на долю виміняв.
Так багато літ,
Минуло, як щасливі ми.
А може на репіт?
Стільки ж ще, як мінімум.

2.
Стільки ж ще, як мінімум - це добре так,
Прізвище моє, твоє ім'я - чудово як.
Навіть, якщо час зітре всю Землю і зруйнує світ,
У наступному житті знайдемось, рушимо на схід.

Там, де сонце посеред гаїв,
Там ні чисел, ні календарів.
Там, у нашім казковім саду,
Буду тебе кохати лише одну.